Привітики. Я знову з листівкою закликати весну. А то, яка наразі погода за вікном мені не подобається. Так, саме за вікном, бо ми з дітьми не наважуємось виходити, коли сонце моментально змінюється то дощем, то завірюхою зі снігом.. Ось так жартувати продовжує з нами погода. І взагалі цього року погода для мене стала загадкою. Адже зимою я так чекала того снігу, такого, як в казці, щоб коли випав і ти йдеш вечером, а під ногами сніг аж рипить, і від місячного сяйва блистить-блистить...
Але ні, зараз весна. Я вже поховала всі зимові речі, повитягала тонкі куртки для дітей.. А тут на тобі.. сніг. Саме тоді, коли я так вже хочу тепла, того сонечка. Та й взагалі дуже вже я хочу з дітьми на природу з ночівлею. Еххх, помріяти трішки треба.
Повернусь до листівки. Така ніжнулька у мене получилась по рецепту: трішки текстурної пасти, капелька спреїв, жменька квіточок і метеликів, висічки та шеббі стрічечки. Весняний атрибут - пташечка - чіпик і ключик, який то все закриває.
детальки:
Немає коментарів:
Дописати коментар