Повернення, цукерка в блозі та нова сторіночка....

Привітики від пропажі))))
На досить довгий час я пропала з блогожиття. Багато дівчат переважно, коли повертаються маю причину.. наприклад вагітність чи народження дитинки.. В мене все просто))) Я просто не мала натхнення. Не хотілось мені вести блог.. можливо через ситуацію в нашій країні... бо останніх пів року просто живеш і дивишся на новини.. В нас в країні ВІЙНА... і гинуть наші чоловіки, хлопці, батьки, брати..... не АТО... в нас таки війна, а оце слово АТО я взагалі не визнаю...  Та якось не хочеться тут згадувати в творчості  такі страшні речі, не хочеться.. але ж важко переступити через ось це не хочу.
Про приємні моменти... Надіюсь, що до мене таки повернулось натхнення, тому що я придбала нового помічника в скрапі... Помаленько тепер буду показувати...
Нарешті ми повноцінно розпочали роботу нашого Арт клубу, в нас оновився дизайн, нові дизайнери та ще цікавіші завдання.. А в честь нашого повернення ми розігруємо цукерки: одна скрапова, друга рукодільно-вишивальна. третя карамелька-заохочення для тих, хто розповів окремим постом про всі цукерочки...

Заходьте та записуйтесь на смакоту.
А ще вчора в нас вийшло перше завдання, таке очікуване напевне зараз... в наш час... Віра, Надія, Любов...

Що ж зараз для Вас значать ці слова.. Мені здається кожен українець переосмислив за цей непростий незавершений рік все...Ці слова, ці поняття тепер для кожного значать по іншому... Ми змінились, змінився наш внутрішній світ, наше сприйняття. Тепер від однієї фрази Слава Україні - Героям Слава... Герої не вмирають - все в душі перевертається. А вже з перших нот "Плине кача..." сльози душать....
Страшно це все і от на завдання я зробила сторіночку про дитинство, про сімейні цінності... Коли для мене, дитини, безтурботне дитинство було в прямому сенсі слова. Я не знала, що таке, коли вбивають татів, коли ходять люди з автоматами, їздять танками і стріляють... Для мене танки колись були розвагою в парку слави, де мене любив водити татко, і ми частенько лазили по тих танках і грались в війну... Скажіть, чи могла б я колись подумати, що ці танки будуть їздити по нашій території і вбивати?
Дитинство моє - це той безтурботний час, коли для мене великою трагедією було розбите колінко, і то одразу все проходило, бо татко брав на руки....
Я хочу. я вірю, що цей страшний час для нашої країни скоро мине. Мусить... І мої діти таки так і не запамятають цих страшних днів, місяців... Діти все швидко забувають, правда?

До речі моя панелька тепер красуватисметься новим банером:

Рада буду, якщо будете заходити в гості до мене та братимете участь у завданнях Арт клубу, тим більше, тепер в нас є гарні спонсори і чудові подарунки!!!!!

Комплект на хрещення...

Нещодавно робила ось такий комплектик на хрестини: ніжні-ніжні запрошення в стилі Агнешки та книгу побажань для маленького Михайлика.

Під час роботи над цими запрошення я таки відчула смак польської бумаги з галереї паперу. Тепер хочу поїхати і накупляти.. от тільки як потрапити на якісь знижки, і де саме купити той папір, ніхто не підкаже?

Запрошень зробила всього 10 штук.

 А ще хочу показати, як я перетворила звичайну, вже тріснуту дитячу лійку в декор для фото. 

Спочатку фото до:

Для цього я використала тільки акрилову краску та пензлик)))) Ну і терпіння та час, бо прийшлось фарбувати в три шари... Але ось такий в мене получився результат:

В лієчці до речі одна моя вихвалялочка: потішила свого хом'яка та накупляла цілу купку квітів.. Правда вони красивущі? і до речі. такі гарні листівки з ними получаються....

Це свято весняне - 8 березня....

Сьогодні гарний сонячки весняний день.. Сьогодні 8 березня, день, коли нас всіх вітають...

Тож дорогі мої, вітаю вас з цим хорошим днем!!! Багато вам квітів, усмішок та хорошого настрою!!!

Вітаю вас підсніжниками, бо не уявляю цей день без них)))

В нас сьогодні стартувало весняне рукодільне завдання в Арт клубі під назвою - Цвірінькання пташат.

Я для цього завдання наважилась порізати давно куплений набів графіки... Отак от. Дуже важко було наважитись, бо він такий класний, що реально аж шкода різати... ггггг....

Зробила я таку рамочку у вигляді хатинки... До речі в для декору використовувала так всього багато)) Багато підручних матеріалів навіть задіяла, наприклад основа в мене з коробки з-під чаю... а квіточки та кілька пташат я вирізала і з візитки з магазину Belle Fleur... 

в роботі використала багато квітів, які до речі багато вирізала з самої графіки, багато металевих підвісочок, чіпіки, висічки з улюблених ножів Crafty Ann, улюблену навіть тільдо-тему не забула, та зробила з тільдо тканинки саму м'якеньку рамочку.... А ще мереживо та шеббі стрічки...... 

Ну власне ось така краса тепер стоїть та чекає, коли ж я нарешті приберу весь розгардіяш на робочому столі, щоб поставити у саме найкраще місце (в нас просто ремонт, і я була змушена все поскладати в коробки..... зате я купила дорожню сумку для рукоділля, і склала туди саме необхідне, тому рукодільні роботи буду таки робити... бо в тих ящиках я точно нічого б не знайшла)

Задание от Crafty Ann. В предвкушении весны!

Записник для себе.... та багато розмовного про перший клас та підготовку до школи....

Простий записник, який я зробила собі на курси. Просто не хотілось мати простого зошита чи блокнота. А цей такий ніжний, з яким хочеться вчитись))) і хочеться туди щось занотовувати та з радістю вчити.

А ще хотіла б почути думки тих, хто має першокласників, або планує давати цього року в перший клас. А то я просто гублюсь, я слухаю думки кожного, а сама розгублена. Чесно кажучи не розумію оцієї системи, де дитина йде в школу в 6 рочків.. Та то таки ще дитина, вона ж ще бавитись хоче, а тут вчитись потрібно, і одразу ставати дорослими.
Тим більше читаючи думки своїх друзів, які віддали діток до школи цього року розумію, що більшість вчителів не розуміють, що то ще є діти.. І їм важко одразу перейти, перестроїтись на лад шкільний, на серйозне життя, взагалі на серйозність... Ну бо як т ак, тут одразу після садка, де дітки мали один режим, і грались там... одразу таке все доросле та серйозне...
Ми колись йшли в перший клас в 7 років.. і це якось здавалось розумнішим.... Бо сама дитина вже якась доросліша, чи шо..
От наприклад, мій синуля.. ну такий ще дитячий.. та які там букви, які там читання.. Не хоче... Хоч він дійсно за цих останніх пів року дуже сильно подорослішав, але... і то АЛЕ з великих букв... Я не впевнена, що він потягне навчання..... Він ще хоче бавитись, і зовсім не хоче сидіти за книжками. Букви правда знає, хоча дуже губиться ще.. Але я не заставляю... не забираю в дитини дитинство, бо школа і так не за горами.  Та й радилась з вчителями, які таки наполягали не заставляти дитину вчитись, бо просто в нього пропаде зацікавленість до навчання....
І от, одні радять давати цього року, на момент першого класу, тобто 1 вересня синочку буде 6,4 роки... А другі, до яких і моє серце більше прислуховується давати через рік, тобто в 7,4 роки.
Оце для мене важкий вибір...
Скажіть, як ви аргументуєте те, чи готова ваша дитина до школи. І в який вік ви будете давати свою дитину?
Я саме говорю про хлопчиків, бо маючи яскравий приклад племінниці, яка старша всьо на 3 місяці за синочка - вона абсолютно готова йти до школи..Це одразу видно по дитині... Не дурно кажуть, що дівчатка таки скоріше дорослішають, це виходить і в плані школи...
Якось так... Ото сиджу і думаю.. Помаленько закуповую малому з разних поїздок закордон і приладдя для школи, та й одяг такий гарний, такий вже дорослий та строгий.. Але я ще не впевнена, що готова віддати дитинку в доросле життя.
Плюс, як варіант я вже собі поставила таки школу-садок, де навчанння не дуже відрізняється, та й спосіб життя від садочкового, але... оте єдине але, що це тільки початкова школа.... А  потім в 5 класі почнеться не тільки перехів в іншу, де інша атмосфера, все нове, а й нові учні, новий колектив.... Як це все буде відбуватись...
І ще до речі, як навчити дитину читати.. Бо я не можу.. я не знаю, як пояснити.... Якщо ваші дітки вміють читати, то як ви їх вчили.
Садочок не вчить читати, чомусь..

Квіткова валентинка.....

Привіт.
Ото сьогодні погодка: сонячна, вміру морозна та взагалі класна! Ми сьогодні нагулялись, та навіть ще знайшли гірки, на яких ми цілу годину катались. Люблю таку погоду.
А ще сьогодні весь ранок я трудилась - закінчила один проект, одну рукодільну штуку, яку зможу показати аж за кільк днів.. але я просто вражена від результату... Я взагалі дуже сильно самокритична.. але тут я не поскуплюсь на компліменти собі))))
А зараз покажу листівку, яку я зробила на завдання Романтичні листівки в Арт клубі.

До речі валентинка зроблена на замовлення для дорогої людини. Зробила для сестрички, а мереживко в сердечку - це шматочок з весільної сукні... Ось так можна помаленько і кудись пристроювати залишки чудового мережива, але вже для своєї сім'ї. Ще маю гарний кусок для їхнього альбому, який я скоро почну робити....

А ще сьогодні мала написати розмовний пост, не думайте, що там буде щось таке... Це скоріш  для мам, діти яких вже відвудують школу, або які цього року йдуть.... Маю стільки тривоги на рахунок цього.. Але просто зараз не встигаю вже.. Тому таки напишу виллю душу в скорому часі.

 Задание от Crafty Ann. Про любовь!

Декоративная кухня. Рецепт №1 - Сердце!

Особлива валентинка.....

Особлива валентинка тому, що зроблена для коханого.. І ще особлива тим, що я рідко коли роблю листівки в такому стилі... Тут я сьогодні експерементувала з кольорами...

Основа листівки - тільдо тканинка, тому вона ще й м'якенька, використала чіпборд, висічки, пір'ячка, багато квітів, шнурки та баночка з мікробісером також рожевеньким...

А ще валентинка зроблена по рецепту:

1, Сердечко

2, Шнурок (стрічки), мережива

3. Глітер або блискітки

4. Квіточки

До речі трішки ще напишу про одну мрію, сьогодні я зробила такий собі перший, але досить важливий крок для її здійснення - записалась на курси польської мови... Як виявилось в нас в Тернополі є безкоштовна школа польської мови, де викладачі і є поляками... І це круто, бо я собі поставлю ще й правильну вимову... А так, як в мене є лемківське коріння, бо моя бабця є переселенкою Польщі, то мені дозволили безкоштовно відвідувати цю школу, без будь-яких благодійних внесків... Це круто.... 

Наступний пост хочу написати розмовним.. Маю так багато запитань, багато невизначеності... і страхів....

А ще день такий божевільний сьогодні, після того, як сходила в польську школу, ми пішли трішки погрітись та випити чаю в той ресторан. правда вже перероблений, де 7 років тому ми святкували наше весілля.... І там зустріла своє перше кохання... Людину, яку я не бачила вже років 10 напевне... Ой, я вам скажу, таки перше кохання ніколи не забувається.... ніколи.. З роками ти просто починаєш розуміти, що до тієї людини, яку колись вперше покохала, серце залишило таку ніжну та приємну згадку про той час юності...  А ще більше усвідомлює, як тобі повезло, що ти зустріла після нього таку людину, яку не тільки покохала. а й пов'язала своє життя та готова на все заради нього... Тому, кому віддала своє серце і з ким ділиш всі будні та свята, чорні та білі смуги, і того, для кого хочеться жити))) - коханого чоловіка.....

Якісь такі змішані почуття та просто головокружіння)))))

Старт СП "С Днем Святого Валентина"! Этап первый! Валентинка по рецепту!!

 Задание от Crafty Ann. Про любовь!

'All That Glitters in Love' 

♥♥♥М'ятне кохання... ♥♥♥

Так класно, останні дописи такі романтичні... Чесно кажучи я дуже люблю романтику, і взагалі дуже романтична... І тому з трепетом очікую свято, яке люблять всі закохані...
А сьогодні зранку я побачила нове завдання від Штампів з любов'ю по Скрапофестивалю....
Чесно, як тыльки побачила перший образ красуні Єви Лонгорії, я не втрималась.. Я завжди любила м'ятний колір...
Ось цьою секнею, цим образом я надихнулась...

Ну і я сіла творити, тим більше найкраще твориться з музою і улюбленими інструментами - ножами від Crafty Ann, улюблений колір та штампи.. а ще багато квітів... брадси та стрічки.... все все улюблене....

Задание от Crafty Ann. Про любовь!

Скрапофестиваль "Кінонатхнення"-2 (3 завдання)

Про сімейні цінності.....

Вже давно зробила сторіночку про нас, про мою сім'ю.... де я маленька і сестричка... де тато і мама молоді, в такому напевне віці, як я зараз з чоловіком... Я використала для сторіночки саме найулюбленіше фото нашої сім'ї, хоч вибирти було з чого, бо тато мене за все моє дитинство нафотографував.... Маю надзвичайно багато фото починаючи від народжкння... Але все ж вибираючи фото, я таки вирішила взяти те найщасливіше, на мою думку найкраще))))

 Верхнє фото 20-ти річної давності...

Чомусь основу сторінки вирішила взяти зеленого кольору... Мені дуже подобається зелений, особливо в асоціації з сімейними цінностями.. з домом.... Це спокійний та такий собі живий колір....
Я вже давно мала таку думку зробити фото з віковим порогом.. о як сказала... Ну вже коли зробила фото, я просто догадалась і подивилась, що потрібно було зробити фото ідентичне цьому... тільки коли ми дорослі.. Знаєте, як зараз багато роблять.... Але там би не було таких емоції... Тому що сучасне фото зроблене в день заручин моєї сестрички... Ми всі реально щасливі.... надзвичайно радісні та просто реально класно бути вдома, збиратись всім не тільки на свята.....
Я просто мрію далі, щоб наша сім'я тільки збільшувалась, залишалась дружною.. найкращою.. та щоб ми завжди пам'ятали, що вдома нас завжди чекають... нам завжди раді... і вдома на мене, на сестру та й взагалі ВДОМА завжди чекають свіженька випічка, мамині пиріжки.... Тільки вдома найсолодші сни, і тільки вдома ми можемо залишатись дітьми... Тільки вдома таке враження, що проблеми не мають значення.. Вони десь випаровуються.... Немає та й все....
Тепер додам трішки детальок:

Використала одну хорошу та влучну в 100% натирку про дім: It's not the HOME i love, but it's the LIFE that's LIVED there..... Чіпборди, квіточки, багато брадсів та наклейок.. а також висічку від Crafty Ann... Ще під трафарет акриловою краскою намалювала так густо ось ті лінії.

До речі це моя друга сторінка великого формату 30х30.... І друга надзвичайно улюблена....

Задание от Crafty Ann. Мечтай ярко!

 "Ностальгия" от "I love scrap"

Дякую вам за перегляди та ваші думки щодо моїх робіт.. Дуже люблю вас!

А завтра підведу підсумки цього року)))))

♥♥♥Моя маленька дівчинка♥♥♥

Ну і як без рукодільного?

В нас сьогодні в садочку був ранок.... Новорічний ранок... Чарівний ранок.... Так багато можна писати і розказувати.... 

Саме сьогодні мене гордість розпирала... За свою донечку, за те, що вона не боїться виступати, гарно та чітко розказувала віршики, танцювала та співала.....

А ще була в оригінальному.... Гггггг..... То я про корону....

Моя донечка мріє стати принцесою... Тому на ранок нам не підходили ті корони, які продаються на ринку... Вони не для принцес.... Корона має бути ніжною.. ще й зроблена мамою... О так-так. Доця в мене дуже цінить те, що я роблю для неї сама. І я цим пишаюсь...

Для виготовлення цього потрібна лише машинка для вирізання, ніж-сніжинка, в даному випадку в мене ніж від Crafty Ann стрази та клей.. А ще забула про заготовку для обруча і стрічку... Не потрібно багато мудрувати...

Правда я ще використала тут ембосинг.. Просто через те, що картон не достатньо блищав... Я покрила кожну сніжинку пудрою такою прозорою з блискітками.... Нажаль жодне фото не передасть того блиску від сніжинок....

А ще, як виявилось ця корона дуже капризна і фотографуванні,.... 

На плаття також пришила багато сніжинок... Хотіла зробити з дощиком, як в нас колись були....Класика практично... Але мені дощик ніяк не поєднувався.. ТОму вирішила просто додати таки цих сніжинок....

Задание от Crafty Ann. Мечтай ярко!

М'якенька листівка...

Мені також захотілось бути в тренді .цього року і зробити м'якеньку листівочку...
ЇЇ зробила в подарунок для хорошої людини... Вона по розмірах вийшла досить величенька...
Використала трішки скандинавії, вишивавання.....

Вона хоч просто, але дуже ніжна.... Та й використала практично все улюблене імениниці.. Особливо вишитий елемент..

Про вишивання та його любов я розказувала в іншому пості... Але я би завжди могла про це говорити)))

Жаль, що в мене немає фото, де я сиджу з першими своїми стараннями.. Колись мене тато дуже любив фотографувати. В мене дитячих фото дуже-дуже багато.. І якесь таке особливе тепло йде від цих фото, вони звичайно чорно-білі, але такі особливі........

Пік мого вишивання пройшов в період вагітності. але власне вже другої... хлопчик в животику не хотів, щоб я вишивала))) А от за донечкою...я любила настійльки, що лягала спати з вишиванням, носилась всюди зі своєю вишивкою... І коли народила донечку.. і як ж не було важко, коли старшому всього 2,4, а малюська новонароджена, я її вкладала спатки, брала синочка садила собі збоку, розказувала йому казочки та вишивала... Перша вишивка після народження доні - була для нього вишиванка... Потім доні вишила, тоді картини... Наршеті я собі позволила купити справжні набори від Діму... О так... Тепер я тільки по них і вишивала би..... А ще люблю вишивати малюсінькі елементи, такі малюсінькі картинки.. Ну чесно кажучи створення листівок розпочалось з таки вишитих елементів, які я оформляла в папірчик... 

Вдохновение №7 "Нитка в иголке"

♥♥♥Як потрібно мріяти??? А так, щоб мрії здійснювались!!!♥♥♥

До речі, замітила, що всі заголовки з сердечками - мої дуже улюблені роботи... Чомусь так виходить.. Я це не навмисне...
Отже... Я сьогодні показую те... про що вчора трішки заікнулась... Нову сторіночку... надзвичайно ніжну, надзвичайну мрію...
Я просто не мрію про матеріальне... як би цього мені не хотілось.. Думаєте не хочу я нового будинку? Так, звичайно хочу - тому що зараз живемо в однокімнатній квартирі, але я просто стараюсь добиватись всього матеріального сама.. і вже скоро ми переїдемо в свій власний будинок... До речі, колись саме будинок і був мрією... Але я як написала просто перестала мріяти про те, що реально залежить від мене... А мрію я зараз про здоров'я для моєї сім'ї... А ще мрію про....
Самі гляньте:

Вирішила зробити про свою мрію цілу сторіночку....

До речі я завжди казала, що хочу мати трьох маляток.... Так.. Навіть, коли зустрічались з моїм майбутнім чоловіком - він вже знав, що ми будемо багатою родиною.. в плані діток... 

Це не тільки мрія дитинства...

а тепер трішки детальок:

і саме найлюбленіше фото:

Використала багато-багато квітів, бо тільки при вагітності жінка розквітає, як та квіточка..... Стрази, брадси та наклейки, мереживо та твайн шнурочок... Вже улюблені в роботах висічки з ножів (в даному випадку використала ножик метелика від Crafty Ann) та чіпік (здається від Бумаги-Мараки... не пам'ятаю...) та від Штампів з любов'ю....

А ще використала такий собі ефект метелика... Я таке підгледіла в челенджі Бель Флер. Просто одразу я подумала використати цю задумку в своїй сторіночці.. Ну як вагітність та без метеликів, правда?

І до речі, на фото я вагітна Софійкою... Такі ці приємні спогади..... і просто подивившись на фото я поринула в мрії.....

Мрійте і ви....

А в ніч перед Святим Миколайєм.. нехай всі ваші мрії здійсняться!!!!

Нехай Миколай принесе велику торбинку  подарунків!!!!!

А я візьму участь у завданні улюбленого челенджу.. так приємно, коли в тебе є кілька улюблених челенджів з надзвичайно душевними завданнями))))

Задание от Crafty Ann. Мечтай ярко!